Правила зв'язування – Бондаж, Шибарі

Правила зв'язування – Бондаж, Шибарі

Зв'язування - одна з найпопулярніших практик як у пар, які практикують БДСМ, так і в тих, хто просто вирішив трохи побешкетувати. Згідно зі статистикою, більшість починають експерименти в ліжку саме зі зв'язування. Звісно, на початку ні про які серйозні конструкції не йдеться, але наручники з пухом - вже непоганий початок, погодьтеся. У цій статті ми поговоримо про те, чому бондаж здобув таку шалену популярність, які види "знарядь" і техніки зв'язування існують, і, звісно, не забудемо згадати про правила безпеки під час зв'язування. Що таке Бондаж Бондажем називають еротико-естетичну практику, під час якої домінантний партнер позбавляє того, хто підкоряється, рухливості та свободи дій, тією чи іншою мірою. Ці маніпуляції проводять з метою отримати естетичне і\або психосексуальне задоволення (при чому задоволення отримують обидва партнери, а не тільки той, хто є Домінантом). Корінням бондаж сягає Японії 15-16 століть, де вирували феодальні війни. У цей час практикувалося бойове зв'язування ходзьо-дзюцу - ефективні методи зв'язування без заподіяння фізичної шкоди бранцю. Згодом бойова техніка нівелювалася, але її частинки залишилися в інших мистецтвах: театр Кабукі, дзюдо, Укійо-е тощо. Дуже схожі процеси розвитку бондажу паралельно відбувалися в Європі та США, тому приписувати виникнення цієї техніки тільки Японії не зовсім коректно. Бондаж - це не тільки зв'язування, сюди відносяться й інші види обмеження свободи. У практиці використовують: наручники і поножі; мотузки; клітки; декоративні стрічки та намистини; БДСМ-стрічки; плівку; розтяжки на ліжко; фіксаційні ремені. Мало обізнані про практику бондажу люди зараховують це заняття до садомазохізму. Однак зв'язування (або інші види обмеження рухливості) не має на меті заподіяти фізичного болю партнеру, а чинить моральний та емоційний вплив. Правила безпеки під час бондажу в БДСМ Що частіше говориш про техніку безпеки, то вищий відсоток, що потрібну інформацію сприймуть і відкладуть десь у засіках пам'яті, щоби скористатися в потрібний момент. Будь-які маніпуляції з тілом партнера проводяться тільки з його абсолютної згоди. Не з "нууууу так, можна, в принципі", не з "ну якщо ти хочеш, то давай". А з чіткого, усвідомленого "ТАК". Найкраще буде, якщо ви обговорите всі моменти до початку гри. Стоп-слово - придумайте і запам'ятайте. Воно забезпечить безпеку, якщо щось раптом піде не так. Забудьте про підвішування за молочні залози, фіксацію ременів або інших засобів бондажу на суглобах, і тривале перетискання артерій і великих вен. Це однозначно загрожує неприємними наслідками для здоров'я Нижнього. А в Домінантів, як у лікарів - не нашкодь. Завжди тримайте на відстані витягнутої руки щось, що допоможе вам екстрено звільнити сабміссіва від пут: ніж, ножиці тощо. Ситуації бувають різні, і від них ніхто не застрахований. Приміром, якщо у партнера почали бліднути або синіти кінцівки - бондажу треба терміново позбуватися. Ніяких експериментів зі зв'язуванням у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Сподіваюся, не потрібно пояснювати чому? Нічого суперскладного в цих правилах немає. І дотримуватися їх потрібно не для когось, а насамперед для себе. Саме від безпеки залежить якість ваших бондажних практик, адже якщо правилами ви нехтуєте - про задоволення можна забути. Способи зв'язування під час бондажу Насправді, способів зв'язати людину не так вже й багато. Звісно, якщо не йдеться про хворобливе зв'язування або тортури. У такому разі зв'язувати можна як завгодно, наслідки нікого не хвилюють. Але ми ж не тортури практикуємо, а задоволення, правильно? Розглянемо кілька приємних способів зв'язування: Зв'язування за допомогою шарфа або краватки одне з найпоширеніших. У цей же "степ" підійдуть панчохи, колготки або тканинні пояси. Таке зв'язування легко здійснити, плюс тканина не залишить синців на шкірі. Після гри тканину легко розв'язати і випрати. З'єднуємо руки разом, залишаючи між ними трохи вільного простору (на око, 3-5 см). Накладаємо шарф (або що ви вирішите вибрати) на зап'ястя, так, щоб середина шарфа лежала на зап'ястях, а обидва кінці звисали вниз. З'єднуємо кінці під зап'ястями і міняємо місцями, водночас розгортаючи шарфик паралельно зап'ястям. Потім піднімаємо обидва кінці вгору: один пропускаємо між ліктями, а другий - між кистями. Зав'язуємо простим вузлом (як шнурки), якщо тканина слизька - на два простих вузла. Фіксатори з натуральної або штучної шкіри спростять завдання зі зв'язуванням. Наручі і наножі, фіксатори на стегна і руки - тут нічого вигадувати не потрібно. Почніть з простих фіксаторів, які легко знімаються і застібаються на липучки або заклепки. Це дасть вам змогу легко змінювати пози, не побоюючись отримати травми. Такі фіксатори дають змогу пристебнути партнера: до ліжка по руках і ногах (або окремо); зімкнути руки ззаду або спереду тіла; зімкнути ноги разом. Фіксатори з ременів дадуть змогу надати тілу потрібної пози. Наприклад, зафіксувати руки, щільно притиснувши їх до тулуба. Інший варіант - розташувати партнера на животі, надіти фіксатор на зап'ястя і щиколотки. Зігнути ноги в колінах, руки випрямити до стоп, після чого з'єднати їх між собою металевим кільцем. Таким чином Сабміссив буде повністю знерухомлений і надійно зафіксований. Спосіб фіксації не найпростіший, але однозначно вдалий, оскільки відкриває доступ до всіх пікантних принад. Вам знадобитися два шарфи або ремені, один довший, другий - коротший. Візьміть довгий шарф і обв'яжіть навколо ноги, трохи вище коліна. Зробіть акуратний щільний, але не тугий, вузол. Такі ж маніпуляції проведіть із другим шарфом. Після чого прив'яжіть кінець довгого шарфа до шарфа, зав'язаного на правій нозі. Після цього сабмісив має сісти на сідниці і підняти коліна вгору, розсунувши ноги. Сабмісив має обхопити коліна руками, так секс буде неймовірно яскравим і приємним. Проведіть вільну частину довгого шарфа від правої ноги поверх правого плеча, пропускаючи під лівою рукою. Довгий шарф потрібно пропустити під тканиною на лівому стегні, і витягнути повністю. Шарф, що залишився, провести з лівої ноги поверх лівого плеча і пропустити під правою рукою. Пропустити кінець довгого шарфа, що залишився, під тканиною на правому стегні і зав'язати простим вузлом. Довгий шарф повинен перехрещуватися на спині. Тепер можна опустити коліна і м'яко нахилити партнера назад. Шарфи утримуватимуть ноги піднятими догори і розведеними в сторони. Способів красиво зв'язати партнера досить багато. Насамперед слід вивчити варіанти в теорії та обзавестися якісним бондажем, і лише потім - починати приємну практику. Що таке шибарі Шибарі - це мистецтво еротичного зв'язування, родом з Японії. З'явилося зі стародавніх навчань про знерухомлення і тортури бранців за допомогою мотузок. Практикувати такий вид зв'язування можуть лише спеціально навчені цьому мистецтву люди, інакше той, кого будуть зв'язувати, може отримати серйозні травми. Але за належного бажання і наполегливості, можна самотужки освоїти кілька простих обв'язок. Для зв'язування використовують натуральну або синтетичну мотузку. Звісно, мотузки з натуральних матеріалів (пеньки, льону, вовни) кращі, бо не схильні до розтягування і ковзання, що дуже важливо під час зав'язування різних вузлів. Пари, які практикують шибарі, стверджують, що під час зв'язування свідомість повністю перезавантажується. У цей момент зв'язаний партнер може відчути величезний спектр емоцій - задоволення, збудження, страх, гнів, сором, можуть піти сльози (переконайтеся, що це справді емоції від процесу, а не ридання через мотузку, що впивається в шкіру бдсм). Техніка зв'язування шибарі в БДСМ сесіях Як в'язати вузли шибарі - перше питання, що виникає в голові пар, які познайомилися з технікою шибарі. Можливо, ви побачили зв'язування на майстер-класі, тематичній вечірці або просто в кіно\театрі. І надихнувшись побаченим, вирішили навчитися, будь-що-будь. Розглянемо кілька елементів для початківців, у яких вузли шибарі досить прості: Зв'язка "руки спереду" - мотузку скласти навпіл і затягнути в петлю "стремено". Одягти петлю на зімкнуті долоньки і затягнути, кінці зв'язати простим вузлом. Прив'язати ноги до колін можна так: надіти на ногу петлю "стремено", зігнути ноги в колінах і зробити кілька обертів мотузкою навколо щиколотки. Мотузку провести під виток і почати оперізувати ногу у зворотному напрямку, закінчити простим вузлом. Зв'язати руки за спиною за технікою шибарі: петлю, зав'язану вузлом "стрем'я" протягнути в ліву руку, пустити мотузку через ліве плече, обігнути груди й дійти до правого зап'ястя. Дуже важливо стежити за натягом мотузки, щоб зафіксувати положення рук. Далі - мотузка огинає праву кінцівку і йде у зворотний бік, впритул до попереднього витка. Мотузка підходить до лівого зап'ястя й аналогічним способом кріпиться там. Алгоритм повторюється ще кілька разів, після чого кріпиться вузлом на правій руці. Після того, як ці зв'язки будуть ідеально відпрацьовані, можна розучувати складніші елементи. Головне - робити все чітко, дотримуючись правил, і тоді зв'язування буде не тільки естетичним, а й принесе масу задоволення. Для початківців - правила безпеки Правила безпеки під час зв'язування - важливий момент, оскільки мотузка в невмілих руках або через необережність, може завдати травм (серйозних і не дуже). Щоб того не сталося, рекомендуємо дотримуватися деяких правил: Опіки та натертості шкіри від мотузки не рідкість. Щоб їм запобігти, зволожте шкіру перед зв'язуванням, використовуйте натуральну мотузку замість синтетичної. Якщо мотузка впивається занадто туго, шкіра змінює колір і стає холодною. Це свідчить про порушення кровообігу. Щоб такого не виникло, слідкуйте за станом шкірних покривів, а в критичному випадку - послаблюйте пута або негайно розрізайте їх. У Домінанта немає можливості дізнатися про здавлювання нервів, це не надто помітно зовні. Завдання Сабміссіва повідомити Домінанта, якщо він відчуває поколювання в тілі. Ігнорувати це відчуття не можна, інакше проблеми з нервами можуть бути дуже серйозними. Ніколи не затягуйте мотузку навколо шиї, вузли можуть зісковзнути, і наслідки будуть дуже неприємними. Завжди тримайте під рукою ніж або ножиці, якими можна швидко розрізати мотузки. Ситуація може стати критичною без передумов, різко і несподівано. Умови сесії: пози, вид мотузки та інші дрібниці обговорюйте з партнером заздалегідь, а не в процесі. Це золоте правило дасть вам змогу краще зрозуміти одне одного й отримати задоволення від процесу. Здоровий підхід у практиці зв'язування і турбота про здоров'я партнера допоможуть вам тверезо оцінювати ситуацію і не допустити неприємних помилок під час сесії. Шибарі та бондаж - у чому різниця? Шибарі - складне мистецтво зв'язування, головною суттю якого є зробити жінку повністю залежною від чоловіка. Якщо партнер захоче - він її знерухомить, змінить положення її тіла, принесе їй задоволення. Ця практика підходить не всім, і краще буде провести "тест на сумісність", зв'язавши руки і щиколотки м'якими вузлами. Якщо обидва партнери в процесі "тесту" отримали задоволення - все чудово. Для зв'язування використовують натуральні або синтетичні мотузки, довжиною 4 і 8 мм, діаметром 6 мм. Техніка безпеки в шибарі понад усе, оскільки в складних зв'язках великий ризик травматизму. Бондаж - менш простий спосіб позбавлення рухливості. Якщо шибарі - чиста естетика, то бондаж ременями або наручниками - груба сила. Шибарі - про смакування моменту, бондаж - пристебнув, запряг і поїхав. І той і інший вид зв'язування має своїх шанувальників. І хочеться сказати, що бондаж нічим не гірший за зв'язування мотузками, просто цей метод несе інший посил. Це про домінацію і підкорення, про насолоду через біль. Про швидку розправу зі своєю "жертвою" і смакування перемоги. У бондажі використовуються наручники, клітки, плівка, стрічки, шарфи та інші пристосування. Метал, шкіра, тканина - будь-які матеріали і текстури, головне завдання - подарувати Сабміссіву сексуальний і покірний вигляд, але міцно зафіксувати.

2020-03-24

Елена Калиниченко